: :

Operation Flaspoint
  :  
· 
· Архив новостей
· Добавить новость
· Заголовки новостей
· Загрузка файлов
· Каталог ссылок
· Каталог файлов
· Контент сайта
· Личные сообщения
· Наш опрос
· Наши форумы
· Обратная связь
· Поиск
· Реклама на сайте
· Страницы
· Темы новостей
· ЧаВО

Фотогалерея
Приватні сторінки
Фотогалерея ігр
Недригайлів туристичний

 Девіз родини-пісня щоднини.  РІК НАСМІЧУЄМО – ДЕНЬ ПРИБИРАЄМО.  Хрестини в Хоружівці  Конкурс Міні-Міс  Новая MMORPG-игра  Змагання з CS в комп'ютерному клубі  Новая MMOG от компании Turbine  Змагання FIFA-07  8 травня  Вболіваймо за вітчизняного виробника!!!  9 травня  День прикордонника  Пополнение сайта  Корсары: Возвращение легенды  Проблемы в спальном районе  Несподівана поразка  «ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ТРИКУТНИК»  ОБРАЗ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАРВАНИЦЬКОЇ В НЕДРИГАЙЛОВІ  ЕКСКУРСІЯ В МУЗЕЙ  ЗАКІНЧУЮЧИ НАВЧАЛЬНИЙ РІК  ЮНІ ДЗЮДОЇСТИ  АНДРІЙ НІКОДІН БУДЕ ВІДСТОЮВАТИ ЧЕСТЬ НАШОЇ ОБЛАСТІ В ПЕРШОСТІ УКРАЇНИ  Почали за здравіє, а вийшло, як завжди  Випускний вечір на училищі.  Ремонт по вул.Щебетунів  Підготовка до святкування Купала (10:00)  Cвяткування Купала (12:00)  Cвяткування Купала (17:30)  Cвяткування Купала (21:00)  По грі - і результат  Традиційно у Ворожбі  Повернення в шкільне дитинство  Новая версия игры TEN от Недригайловского разработчика  Какой язык программирования перспективнее изучать?  Проігнорувала свято  Приїзд президента  МАЙЖЕ ДЕТЕКТИВНА ІСТОРІЯ   ВІЙНА ЗА ДУШІ  Вiзит президента  Недригайлів передноворічний  Світло й тіні засульської дискотеки  Чья елка самая высокая и красивая  Фото Недригайлова.  Командне змагання з гри  Найближчим часом в комп'ютерному клубі плануємо провести змагання.  Зробимо район територією безбар'єрності  ГРАНДІОЗНА ЧУТКА!  ЧЕМОДАНОВСЬКІ РЕЛЬСИ  Хочу стати футбольним тренером  Про скверні урни та інші неподобства у райцентрі  МЕНШЕ СЛІВ!  НЕДРИГАЙЛІВСЬКІ МОРЖІ  КОРИДОРАМИ ВЛАДИ  ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ!  Поговоримо про здачу  ЧИ ЛИЦЮЄ ЗОЛОТИЙ ГУДЗИК ДІРЯВОМУ ПІДЖАКУ?  БУРЯ в БАСЕЙНІ, або БЮТівський відплив  Засульське вбивство  «НЕДРИГАЙЛІВ СТАВ ДЛЯ МЕНЕ ДРУГОЮ БАТЬКІВЩИНОЮ»  У Недригайлові   СВІТСЬКІ ЗАМІТКИ ПРО ПАЛОМНИЦЬКУ ПОЇЗДКУ  ЗНАЙОМТЕСЬ: НОВИЙ КЕРІВНИК  КОЛЕГІЯ ПОГОДИЛА ПРОЕКТ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ РАЙОНУ НА НАСТУПНИЙ РІК  ВЕТЕРАНСЬКИЙ ФУТБОЛЬНИЙ ТУРНІР - ДО 75-РІЧЧЯ СТАХАНІВСЬКОГО РУХУ   ВІСІМ МІСЯЦІВ НОВОЇ ВЛАДИ: ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ  Какой смысл жить в Недригайлове??? 

Лист aвтору
Особиста сторінка автора

14 0 .

. , .


2196434
Март 2007

2017
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
<<  <    >  >>





«НЕДРИГАЙЛІВ СТАВ ДЛЯ МЕНЕ ДРУГОЮ БАТЬКІВЩИНОЮ»

wm "

«НЕДРИГАЙЛІВ СТАВ ДЛЯ МЕНЕ
ДРУГОЮ БАТЬКІВЩИНОЮ»,

-говорить доброволець Корпусу Мира США в Україні Кевін Томпсон, який 25 травня 2006 року прибув зі своєю місією до Недригайлова і попрацював тут два роки. Наша районка писала про цю подію та про життя Кевіна на Недригайлівщині. Швидко минає час. І ось по закінченні його перебування на недригайлівській землі знову до вашої уваги враження і зауваження Кевіна Томпсона.

      - Кевіне, з якою місією ти приїхав до України? І чи виконав ти її?
      - Думаю, так, виконав, у всякому разі, я старався. Приїхавши сюди, я думав змінити Недригайлів, але вийшло навпаки – Недригайлів змінив мене, я став кращим. В рамках проекту молодіжного розвитку Корпусу Миру США в Україні: пропаганда здорового способу життя, громадська активність, екологічна обізнаність – над цими питаннями я працював увесь час перебування на вашій землі. Дякуючи тісній співпраці з працівниками Недригайлівського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді та всіх вчителів і учнів Недригайлівської СЗОШ I-III ступенів, мені успішно вдалось виконати задумане. Ми разом з центром соціальних служб проводили тренінги. Кілька – з питань торгівлі людьми. З С.В.Луценко їздили до Києва на семінар, де нас вчили складати план-проект профілактичної роботи з молоддю з питання ВІЛ/СНІД. Для району ми створили програму, яка складається з 5 частин. На сьогодні вона успішно діє. Виконуючи цю програму, ми побували в багатьох школах вашого району. Мені знайомі Коровинці, Вільшана, Великі Будки, Деркачівка, Хоружівка та інші села.
      - Два роки тому інтерв’ю нашій газеті ти давав з перекладачем. Сьогодні ми вільно можемо з тобою спілкуватись. Чи важко було вивчити українську?
      - Розумієте, щоб вивчити вашу мову, мені довелось потрудитись. Мова не важка. Я радий, що вивчив її, це для мене як вікно в інший світ і я став до українців ближче. Коли я дізнався, що буду їхати до України, то не міг знайти потрібної літератури, українська не дуже поширена, російська популярніша. Українську у нас можна почути тільки в діаспорі. Не добре те, що на Сумщині розмовляють змішаною мовою, як то кажуть, суржиком. Тому і в спілкуванні з жителями Недригайлова мені було важкувато. От як поїхав до Львова на конференцію, там чисто українською мовою говорять. Треба б і недригайлівцям вчитись говорити «чисто». Бо якщо українець не користується рідною мовою, хто ж тоді буде нею говорити? Знаю приклади, що в інших країнах вивчають навіть свою древню мову, якою говорили предки. Цього не можна цуратись і забувати.
      - Кевіне, які твої враження про Україну і Недригайлівщину зокрема?
      - Перед приїздом до вас Україна була для мене сном. Про неї я знав всього три назви – Помаранчева революція, Чорнобиль та Запорізька Січ. Тепер я знаю достатньо, щоб про це говорити всього потрошку – історію, культуру, традиції, знаю, що в приміщенні не можна свистіти, над цим довелось попрацювати вчителям (посміхається).
      Хочеться сказати, що люди в Недригайлові доброзичливі, готові поділитись останнім, живуть однією дружною сім’єю. Тут майже всі знають одне одного, то родичі, то куми, то свати, мені це не звично, а в Америці люди мають не такий менталітет. На Недригайлівщині мене відразу прийняли, як рідного, ніколи ніхто не образив, кожен старався чимось допомогти. Здивувало те, що деякі вчителі та діти добре знають англійську мову. Тепер залишаю тут багато друзів, до яких я звик. Хочу подякувати адміністрації та вчителям Недригайлівської школи В.М.Кульбачній, М.Й.Коваль, Т.І.Бузовій – вони дуже допомогли мені в перші місяці мого перебування на Недригайлівщині. Це педагоги за покликанням, які піклуються про учнів і люблять свою роботу. Звичайно, в Недригайлівській школі є багато схожих на них вчителів, але з цими я співпрацював найбільше.
За ними буду дуже скучати в Америці.
      У себе на батьківщині буде про розповісти і чим похвалитись. Зустрічався навіть з Президентом України В.А.Ющенком, коли той відвідував Недригайлівщину. Я привітався з ним за руку, хотів сказати пару слів, та від хвилювання не міг згадати жодного українського слова, крім «добрий день». Зате з його дружиною ми поспілкувались вільно, бо говорили англійською.
      - Чого ти навчився українського?
      - В Америці я був дуже перебірливим в їжі, тепер їм все, крім холодцю, захололої смаженої і солоної риби. Навчився їсти борщ з салом і часником, дуже полюбив голубці і плов. На українських натуральних продуктах я дещо схуд, покращив здоров’я. В Недригайлові я знаю, що і де треба купувати, я знаю, де свіже м’ясо і сало. Також я навчився виголошувати багато тостів. Разу з п’ятдесятого мені підкорився вузол на краватці. Зав’язувати її я, звичайно, вмів і раніше, але у нас це простіше і не так красиво, тому я поставив собі за мету зав’язувати по-недригайлівськи. Чоловіки в Україні вміють класно одягатись, мені подобається класичний стиль. Спробую так одягатись і в Америці.
      - Дуже скучив за Америкою? Хочеться повернутись додому?
      - Коли їхав до України, дуже переживав за маму і її здоров’я, не знав, чи є у вас електронна пошта для зв’язку з нею та родичами. Приїхавши сюди, спілкувався з ними часто. Так хочеться побачити матір і всіх рідних. Але я ділюсь навпіл, хочеться додому, але й їхати з Недригайлова не хочу. Він став мені другою батьківщиною. У мене тут багато класних друзів, з якими я буду обов’язково підтримувати зв’язок.
      - Які твої плани на майбутнє?
      - Заробити в Америці грошей і через кілька років приїхати в гості до Недригайлова. Я це обов’язково зроблю! Коли повернусь на батьківщину, треба влаштувати життя, шукати роботу. Бо в Америці я не маю ні квартири, ні машини, немає там навіть одягу. Є бажання вчитись далі. Я вже отримав запрошення від двох університетів виступити там, як гість. Буду старатись.
      Тільки приїду, куплю цифровий фотоапарат, щоб по фотографувати Америку, сім’ю, друзів і електронною поштою надішлю в Недригайлів своїм друзям. Я маю вже досвід, бо мене цікавило все, коли я приїхав до вас: двері, шпалери, меблі, дороги, їжа. До речі, у нас кожна вулиця має табличку з написом її назви, у вас цього немає, може, на будинках і то дрібними літерами, це не зручно для того, щоб зорієнтуватись гостю. Тільки не подумайте, що це скарга, у нас  просто по-іншому.
      Я знаю, що, повернувшись додому, через брак спілкування місяців через шість у мене погіршиться володіння українською мовою. Тому планую купити собі електронний словник з трьома мовами – англійською, російською та українською. Тоді буду в курсі всіх справ в Україні.
      - Чи повезеш які подарунки в Америку своїм рідним?
      - Так. В мене сувенірів дуже багато. Деякі я купував, та багато й дарували. Мамі я придбав дивне творіння ваших умільців – українські рушники. У нас в Америці такого немає взагалі. Вони дуже екзотичні і красиві. Купив у Львові дерев’яні писанки, вони трохи більші від звичайного яйця. Друзі подарували для мами хутрову шапку. Я думаю, мама всім подарункам буде рада. Я маю п’ятьох племінників: одного хлопчика та чотирьох дівчат (одна зовсім маленька, я її ще не бачив, народилась після того, як я поїхав до України), для них у мене теж є подарунки. Дівчатам – ляльки в українському вбранні та матрьошки, а племінникові – шапку з українським тризубом. Братові купив гетьманську сувенірну булаву та пояснювальний лист до неї, щоб знав, що вона означає. Для друзів повезу диски з українськими піснями.
      - Як тобі українські дівчата?
      - Найбільше сумуватиму за ними. Українки не тільки красиві, але й мають чудовий характер, душевні. Але в Америку я їду сам.
      - Кевіне, щоб ти хотів побажати недригайлівцям?
      - Щоб були готові до змін на краще. Адже я за два роки став свідком гарних перемін в районі: на моїх очах добудувалась лікарня, будинок праці, церква в Хоружівці, класно поремонтували дороги по центральних вулицях селища. Я думаю, що цих змін буде ще більше і при поверненні до Недригайлова через кілька років вони приємно мене здивують. Добрі зміни не обминуть і школу, хай покращиться її матеріальне становище. Коли я приїду, то буде більше молодих вчителів, а значить, я зустріну нові обличчя. Щоб всі учні, яких я навчав, успішно закінчили університети і мали престижну роботу. Всім бажаю здоров’я і гарного настрою. Посміхайтесь частіше! І всім велике спасибі за теплий прийом.
      Про Кевіна Томпсона говорить Марія Йосипівна Коваль, вчитель англійської мови Недригайлівської СЗОШ I-III ст.
Приїхавши на Недригайлівщину, Кевін працював багато над вивченням української мови, дуже старанний і відповідальний. Вражав нас своєю пунктуальністю, завжди починав урок точно по дзвінку. Він приїхав до нас, щоб допомогти працювати, і йому це вдалося. Допомагав нам не тільки порадою, а й ділом, завжди був у гущі шкільних і районних подій. Особисто я в нього багато чого навчилась і взяла собі за взірець. Це людина щирої душі.
      Завдяки Кевіну Томпсону ми одержали майже 60 кілограмів потрібної вчителям літератури від благодійної американської організації «Книга в ім’я миру». Також домовились з Британським посольством і воно теж надало нам літературу англійською і українською мовами для вивчення в школі.

Днями в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організували прощальну вечірку для Кевіна Томпсона. Говорили багато теплих і щирих слів вдячності за співпрацю з американцем. У нього вчились самі та вчили інших. Г.І.Антоненко від Недригайлівської райдержадміністрації подарував Кевіну на згадку український прапор та сувенір. Працівниками районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді направлений координатору проекту ВІЛ/СНІД Корпусу Миру США в Україні лист-подяка за перебування в нашому районі добровольця Корпусу Миру США в Україні Кевіна Томпсона та з надією на подальшу співпрацю. Самому ж Кевіну теж вручена була подяка за внесок у профілактичну роботу з молоддю, пропаганду здорового способу життя та активну життєву позицію.
      Хочеться побажати Кевіну гарної дороги додому та повернення до нас у гості. Америка для Недригайлова стала ближчою.

Розмову вела
Людмила СЛИШ.
З газети «Голос Посулля», 
1 березня 2008 року №19(1837)
"


: admin [04/03/2008]

 
· 
·  admin


: :
«НЕДРИГАЙЛІВ СТАВ ДЛЯ МЕНЕ ДРУГОЮ БАТЬКІВЩИНОЮ»


: 3
: 2


, :









 



, .

 ::   ::   :: 

RusNuke2003 theme by PHP-Nuke -
SpyLOG
All logos and trademarks in this site are property of their respective owner. The comments are property of their posters, all the rest © 2006 by me.
You can syndicate our news using the file backend.php or ultramode.txt
PHP-Nuke Copyright © 2006 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
The Russian localization - project Rus-PhpNuke.com
: 0.09
The Russian localization - project Rus-PhpNuke.com